Контролер-касир; обліковець з реєстрації бухгалтерських даних

термін навчання 3 роки

Постійне зростання кількості сучасних торгівельних підприємств змінив підхід до організації торгівлі. Сьогодні роботу сучасних супермармаркетів неможливо уявити без касира – контролера.

Контролер – касир популярна професія на сучасному ринку праці, яка потребує високого рівня підготовки. Контролер-касир є індикатором рівня розвитку підприємства в якому працює, адже відображає кінцевий етап взаємозв’язку споживача із продавцем.

Електрогазозварник; водій автотранспортних засобів категорії “С”

термін навчання 1,5 роки

Металоконструкції зварюються найчастіше саме зваркою електродуги або газовою. Це одна з найбільш шанованих технічних спеціальностей. Якщо вилучити їхню роботу з тих виробів, де вона використовується, то наш свій розклеївся би по швах…

На уроках виробничого навчання учні виконують, ручне дугове зварювання вузлів трубопроводів, газове зварювання та різання металів, вчаться обслуговувати електро та газозварювальне обладнання, прийомам зварювання на автоматах та напівавтоматах. Проводять контроль якості зварених з’єднань та виробів.

Виробничу практику учні проводять на різних підприємствах міста та району.

Кухар; кондитер

термін навчання 3 роки

Кухар – це в першу чергу творець. Творець прекрасного, смачного, привабливого. Щоб стати кухарем необхідно мати хороший смак, творчу натуру. Важка, але одночасно цікава професія кухаря, вона приносить людині велике моральне задоволення.

Професія “кондитер” – складна і потребує не лише естетичного смаку та художніх здібностей від робітника, але й багатьох знань та вмінь. Кондитер готує безліч ніжного печива, пирогів, тортів та тістечок – все це належним чином оцінять всі без винятку гурмани. Найбільше захоплення викликає надзвичайна випічка.

Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; тракторист – машиніст сільськогосподарськогомвиробництва; водій автотранспортних засобів категорії “С1

термін навчання 3 роки

Україна має чудові природні умови для сільськогосподарського виробництва і вікові традиції, величезний, набутий упродовж десятків поколінь досвід господарювання на землі.

Важлива роль належить слюсарю з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування- провідній особі  в технічній службі автотранспортних підприємст. Щоб машина запрацювала, її потрібно зібрати, налагодити, відрегулювати, випробувати і ремонтувати. Все це справа слюсаря – і чим складніша машина, тим вища кваліфікація слюсаря.

Трактор – основна машина в сільському господарсті. За допомогою якої обробляється грунт, виконуються основні роботи по догляду за культурними рослинами, перевозять вантажі тощо. Кожний п’ятий працівник сільського господарства – тракторист.

 

Документи додаються:

  1. Документ про освіту (оригінал)
  2. Довідку про склад сім’ї
  3. Медичну довідку (ф.086 у)
  4. 6 фотографій розміром 3*4 см.
  5. Свідоцтво про народження або паспорт
  6. Копія індефікаційного коду
  7. Довідку на профпридатність

%d0%b4%d0%be%d0%ba%d1%83

Поради психолога по підготовці учнів до ЗНО

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ВИПУСКНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ СТРЕСІВ ПЕРЕД ІСПИТАМИ

  1. Проблема психологічної готовності старшокласників до тестування

«Test» у перекладі з англійської означає «перевірка». Термін у 1899 році ввів в обіг американський психолог Джеймс Кейтелю. Проте тести, як за­сіб оцінювання в навчальних закладах, вперше почали використовувати у Великобританії ще у 1864 році.

Від інших методів і прийомів оцінювання тестування відрізняється більшою об’єктивністю, скорочує час на перевірку, сприяє дотриманню єдиних вимог, унеможливлює випадковість під час оцінювання знань. Проте є й мінус — тестування дозволяє дуже чітко й швидко визначити рівень знань людини, а ось її здібності залишаються поза увагою.

Розглядаючи проблему готовності до тестування, слід визначити, що рівень розвитку пізнавальних процесів старшокласників дозволяє їм успішно подужати  таку формою оцінювання.

Говорячи про особливості уваги, слід підкреслити, що старші школярі легко можуть зосередити увагу на предметі діяльності, вони володіють прийомами переключення уваги, можуть самі правильно її організову­вати. У них переважає довільна увага. Розвиток окремних сторін уваги призводить до вдосконалення спостережливості.

Пам’ять також стає довільною, керованою. Старший школяр володіє різними прийомами запам’ятовування, може виділити у ма­теріалі головне, систематизувати його на власний розсуд, сформу­лювати те, що запам’яталось. Різко збільшується обсяг осмисленого запам’ятовування.

Мова учнів старших класів стає лексично багатою, більш гнучкою за інтонацією. Іноді письмова мова розвинена краще, ніж усна.

Уява старших школярів характеризується великим розвитком само­контролю. Фантазія, що раніше безконтрольно відводила учня у бік від реальності, зараз критично осмислюється.

Мислення наближається до мислення дорослої людини. У цілому їхні пізнавальні можливості відрізняються підвищенням розумової діяльності, здатністю до розуміння абстрактного матеріалу, довільністю інтелекту­альної діяльності.

Таким чином, розвиток пізнавальних процесів забезпечує їхню го­товність до тестування, а саме:

Ø уміння виділяти головне;

Ø уміння бачити схожості та відмінності, порівнювати;

Ø уміння працювати зосереджено;

Ø уміння згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання;

Ø уміння узагальнювати та диференціювати;

Ø уміння міркувати та робити висновки.

Безумовно, учень повинен володіти достатнім обсягом знань з пред­мета, що поєднує у собі:

Ø сформовані поняття з предмета;

Ø наявність ряду відомостей загального характеру.

Під час підготовки до тестування перед школярем постає проблема великого обсягу фактологічного, конкретного матеріалу, який не завжди логічно між собою пов’язаний.

Для вирішення даної проблеми психологи рекомендують робити шпаргалки – конспекти, в яких на окремих аркушах пропонують предста­вити у вигляді логічних схем, моделей зміст вивченої теми. Основні розділи навчального матеріалу повинні бути висловлені у вигляді коротких тез зі встановленням логічних зв’язків між ними.

Головні положення: думки краще виділити червоним кольором, обґрунтування думок — синім, конкретизацію — коричневим, функці­ональні особливості,якщо є — зеленим і т. ін. Стрілками (прямими, хвилястими, пунктирними та ін.) позначити зв’язки, відносини тощо.

Займаючись художнім оформленням логічних моделей тієї чи іншої теми — розфарбуванням рамочок, стрілок чи інших символів — учень зосереджується на основних моментах даної проблеми, встановленні зв’язків між окремими думками, осмисленні цілого. На думку психологів, чим більше часу учень витрачатиме на такі заняття, тим ефективною буде засвоєна інформація. Таким чином, набувається важливий життєвий досвід,  легке засвоєння важкого.

Після того, як учень опрацював навчальну інформацію, склав логічну схему, оформив її, осмислив, шпаргалка, по суті, стає непотрібною. Учень вільно зможе відтворити навчальний матеріал.

Потрібно пам’ятати, що запам’ятовуються не слова, а думки, вкладені в них. Чим більше розмаїття позитивних та осмислених зв’язків з одини­цею інформації, тим легше вона відтворюється у ситуаціях використання. Крім того, корисно пам’ятати, що завдання в тестах не пов’язані одне з одним, тому знання, які застосували в одному, вже вирішеному, зазви­чай не допомагають, а тільки заважають концентруватися та правильно відповісти на нове завдання.

Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не під­ходять. Метод виключення дозволяє в результаті сконцентрувати увагу всього на одному-двох варіантах, а не п’яти-семи.

Можна порекомендувати учням залишити час для перевірки своєї роботи, щоб встигнути продивитися її та помітити явні помилки.

Не можна не враховувати стан нервової системи учня: ступінь його збудженості та врівноваженості, сили та рухливості (порушення нерво­вої діяльності призводять до швидкої стомлюваності учня й негативно впливають на кінцевий результат).

Для вирішення цієї проблеми доцільно проводити міні-тренування майбутнього тестування, яке допоможе посту­пово адаптувати нервову систему до можливого майбутнього стресу. Для цього можна виконувати якомога більше різних опублікованих тестів з потрібних предметів. Необхідно пам’ятати, що одна із найважливіших вимог тестування — обмежений час виконання.

Тому бажано тренуватися із секундоміром у руках: на одне завдання у найпростіший частині має витрачатися не більше двох хвилин.

Також важливою є емоційна підготовка, яка допоможе школяреві впоратися із хвилюванням в перші хвилини тестування. Якщо учень дуже хвилюється, то краще прикрити очі, розслабитися, пригадати що-небудь приємне. І лише після того, як прийде «робочий стан», можна уважно прочитати запитання. Не може бути такого, щоб учень нічого не знав. Тому не слід засмучуватися та лякатися у першу ж хвилину. Рекомендується почати з того запитання, на яке учень може дати  правильну відповідь. Поступово пригадаються й інші. Якщо відповідь невідома, то краще запитання залишити й приступити до наступного.

Залежно від психологічного типу учня («жайворонок» або «сова») максимально використовувати вранішній або вечірній час.

Складаючи план на кожний день підготовки, необхідно чітко визна­чити, що саме сьогодні треба повторити або вивчити.

Необхідно чергувати заняття та відпочинок; 40 хвилин занять, потім 10 хвилин перерви (краще у цей час прийняти контрастний душ).

Напередодні тестування обов’язково необхідно виспатися. Бажано увечері зробити невеличку прогулянку.

Обов’язково налаштовуйтеся на сприятливий результат. Ніколи не слід думати про те, що із завданням можете не впоратися.

Таким чином, тестування, що передбачає розвиток самостійності  розумових здібностей, формує індивідуальній стиль розу­мової діяльності як стійкої сукупності індивідуальних варіацій у способах сприйняття, запам’ятовування та мислення, за якими стоять різкі шляхи одержання, накопичення, переробки та використання інформації.

  1. Психологічна допомога учням під часпідготовки до зовнішнього незалежного оцінювання та профілактика стресів перед іспитами

Хвилювання в учнів випускного класу виражається по-різному: від істерик до демонстрації «над спокою» і показної байдужості. Це залежить від особистісних особливостей і життєвого досвіду. Не менш стривожені майбутніми іспитами дорослі (батьки й учителі) намагаються допомогти підліткові. Ця допомога також має широкий діапазон засобів залежно від поведінки, що спостерігається в учня: від обвинувачень у бездіяльності й закликів більше часу приділяти навчанню до заклинань: «Ну що ти так хвилюєшся? Мені однаково, яку оцінку ти здобудеш!»

Ці «традиційні» способи лише дозволяють дорослим виплеснути свою тривогу, а підлітку, на жаль, допомагають мало, скоріше — навпаки. Він і сам розуміє, що слід більше уваги приділяти навчанню, але не спромож­ний себе змусити, і зайва констатація факту лише зміцнює його непевність щодо власних сил і заважає взятися до справи. Заклики бути спокійнішим також зазвичай досягають протилежного результату, лише зміцнюючи у підлітка відчуття своєї «виняткової тривожності».

Усе ж таки, як допомогти дитині в період підготовки до іспитів?

Розглянемо це на конкретному прикладі екзаменаційного стресу. У тих учнів, для яких важливі результати іспитів (тобто у них є потреба скласти їх якнайкраще), перед іспитом виникає стан тривоги:

Ø підвищується артеріальний тиск;

Ø підсилюється потовиділення.

При цьому поведінка учнів буває різною:

Ø одні зосереджено дочитують ті розділи підручника, у засвоєнні яких не впевнені, словом, приходять у стан підвищеної мобілізації та готовності до іспитів;

Ø інші, навпаки, метушливо перегортають підручник, тому що не в змозі зосередитися на одному розділі; зі страхом прислухаються до розповідей тих, хто вже склав іспит, і переконують себе, що не можуть відповісти на жодне із запитань — коротше кажучи, пере­бувають у панічному стані. Діяльність таких школярів є повністю дезорганізованою.

Ці дві форми поведінки відображають ступінь емоційної напруженості. Деякі діти, беручи білет, першої миті навіть не можуть прочитати та зро­зуміти запитання. Надалі їхня поведінка відрізняється рівнем підготовки; якщо вони переконуються, що пам’ятають матеріал, їм вдається поступово заспокоїтися та відповісти. Однак справжньої впевненості в собі вони так і не знаходять: нерідко екзаменатору варто поставити бодай одне не дуже складне запитання, і вони розгублюються, утрачають здатність мислити. Після іспиту вони вичавлені, як лимон, і мають єдине бажання відіспатися (незалежно від того, як вони спали в ніч перед іспитом). Якщо ж питання (або одне з них) здаються учню незнайомими, ось тут нерідко слід очіку­вати катастрофічного стану — раптово  з’ясовується, що вони забули навіть те, що знали.

І навпаки, ті учні, які мобілізуються перед іспитом, навіть зіткнувшись із складними запитаннями, проявляють винахідливість, у них раптово спливають у пам’яті знання, про які вони навіть не здогадувались.

Переконавшись у тому, що йому хочуть поставити небажану оцінку (нижче за ту, на яку він претендує), такий учень обов’язково попросить поставити йому додаткові запитання.